інтерв'ю
Інтерв'ю із засновницею мережі освітніх проектів МрійДій (приватні школи, дитячі садки, табори, професійні студії та гуртки, Батьківський клуб, навчання для освітян, соціальні напрямки).
Follow us:
ІНТЕРВ'Ю
Я зрозуміла, що радість є професійною необхідністю
Інтерв'ю із засновницею мережі освітніх проектів МрійДій (приватні школи, дитячі садки, табори, професійні студії та гуртки, Батьківський клуб, навчання для освітян, соціальні напрямки).
Follow us:
В контексті війни перемога - це мир на умовах, кращих за довоєнні.
В контексті життя та бізнесу, для мене перемога - це те, що можу контролювати я. Це бути професіоналом, ніколи не заспокоюватись і не вважати, що бізнес досягнув висоти, адже в мінливому світі завжди з’являється щось, що потрібно вивчити, застосувати на практиці, навчити інших. Це платити податки, бути чесним з клієнтами та знати, що реклама наших послуг повністю відповідає дійсності. Також це перемога над страхами за майбутнє, це вміння прожити кожен день, як останній, вміння побачити красу в буденності та відчути перед сном вдячність за можливість бути живим. Перемога - це робити щось для її настання, а не лише вимагати чи чекати.
Абсолютно погоджують, адже життя - це не одна битва, перемога в якій визначить майбутнє. Щоденно ми маємо десятки таких битв. Боротьба з внутрішніми демонами, боротьба з несправедливістю, з тупістю, з заздрістю, ворогами. Якщо ми зупинимось після першої перемоги та впадемо в ейфорію нашої переваги над іншими, то дуже скоро станемо занадто слабкими, щоб рухатись далі. Тож перемогу варто святкувати, але не затягувати та переходити до підготовки до наступного випробовування.
Але потім зрозуміла, що радість є професійною необхідністю, боротьбою з вигоранням, натхненням для нових ідей. Якщо мрія живе в серці, її не можна відкладати на потім. Ми вчимо наших учнів щиро мріяти, будувати плани для реалізації мрій, діяти для їх досягнення. Тож я сама є ученицею, яка вчиться не жертвувати мріями, а бути людиною, яка їх плекає, несе, як крихку вазу та керується ними у своїх діях.
В контексті війни перемога - це мир на умовах, кращих за довоєнні.
В контексті життя та бізнесу, для мене перемога - це те, що можу контролювати я. Це бути професіоналом, ніколи не заспокоюватись і не вважати, що бізнес досягнув висоти, адже в мінливому світі завжди з’являється щось, що потрібно вивчити, застосувати на практиці, навчити інших. Це платити податки, бути чесним з клієнтами та знати, що реклама наших послуг повністю відповідає дійсності. Також це перемога над страхами за майбутнє, це вміння прожити кожен день, як останній, вміння побачити красу в буденності та відчути перед сном вдячність за можливість бути живим. Перемога - це робити щось для її настання, а не лише вимагати чи чекати.
Абсолютно погоджують, адже життя - це не одна битва, перемога в якій визначить майбутнє. Щоденно ми маємо десятки таких битв. Боротьба з внутрішніми демонами, боротьба з несправедливістю, з тупістю, з заздрістю, ворогами. Якщо ми зупинимось після першої перемоги та впадемо в ейфорію нашої переваги над іншими, то дуже скоро станемо занадто слабкими, щоб рухатись далі. Тож перемогу варто святкувати, але не затягувати та переходити до підготовки до наступного випробовування.
Це не лише моє переконання, але й шкільна буденність. В нашій школі працюють дуже кваліфіковані та творчі вчителі й дітям пощастило мати таких наставників. Але всі педагоги, вже як профі, постійно навчаються та підвищують кваліфікацію. Можливо, в минулому було достатньо власної перемоги на випускних іспитах в університеті та на захисті диплома. Сьогодні ж професіоналізм передбачає постійний розвиток та постійні перемоги над лінощами та великою купою речей, які притягують увагу (серіали, TikTok, Youtube).
Цікаво й те, що іноді потрібно перемогти трудоголізм та перфекціонізм та дозволити собі відпочити.
Мені пощастило займатись бізнесом. Коли ти лідер, у тебе немає часу на фізіологічно природню реакцію організму «завмерти». Ти відчуваєш відповідальність за сотні людей - за учнів та батьків, за команду та партнерів, зрештою - за країну, як людина, робота якої важлива для майбутнього. Тож відкладати життя не вдається.
Існує інша проблема - постійно відкладати відпочинок та подорожі, а найстрашніше - мрії, які здаються не на часі. На початку повномасштабного вторгнення, я теж вважала, що радіти життю не на часі.
Але потім зрозуміла, що радість є професійною необхідністю, боротьбою з вигоранням, натхненням для нових ідей. Якщо мрія живе в серці, її не можна відкладати на потім. Ми вчимо наших учнів щиро мріяти, будувати плани для реалізації мрій, діяти для їх досягнення. Тож я сама є ученицею, яка вчиться не жертвувати мріями, а бути людиною, яка їх плекає, несе, як крихку вазу та керується ними у своїх діях.
Радість є професійною необхідністю, боротьбою з вигоранням, натхненням для нових ідей. Якщо мрія живе в серці, її не можна відкладати на потім.
Лідія Білас
Стереотипно хорошим лідером раніше вважався наполегливий та завзятий керівник, який змітає все на своєму шляху. Образ Джордана Белфорта дійсно чудово уособлює в собі якості, які приписували хорошим лідерам минулого сторіччя. Сьогоднішній лідер - це візіонер та емпат. Він не змітає перешкоди на своєму шляху, він їх обходить або ж робить своїми друзями. Він не звільняє працівників, він відчуває їх та знаходиться з ними на одній хвилі, він створює на роботі таку атмосферу, коли працівники хочуть викладатись більше, тому компанія процвітає не через страх та залякування, а через любов. Робота стає місцем, куди хочеться йти.
Звісно сьогодні лідер має бути прикладом свідомості для інших. Ми досі боремось з наслідками колоніалізму, тому керівник стає ще й громадським просвітником. Не дивлячись на те, хочеться йому чи ні, він має гарантувати отримання послуг українською мовою, розуміючи, скільки мільйонів людей колись було знищено лише за те, що вони нею розмовляли. Керівник має скеровувати частину прибутку для ЗСУ, розуміючи, що бізнес та армія сьогодні - це один взаємно підтримуючий організм. І так далі.
Існує дуже багато нещасливих успішних людей. Все через те, що поняття «успіх» їм нав’язало суспільство. Тому дитячі травми ці люди лікують, заробляючи на будинки та машини.
Існує дуже багато нещасливих успішних людей. Все через те, що поняття «успіх» їм нав’язало суспільство.
Лідія Білас
Немає такого віку, коли можна взяти паузу в батьківстві.
Лідія Білас