інтерв'ю
Інтерв'ю з Нелею Голіною
Follow us:
ІНТЕРВ'Ю
Вихід за межі шаблонів дозволяє побачити нові можливості
Інтерв'ю з Нелею Голіною
Follow us:
Зараз для мене завершується один важливий етап — етап створення. Десять років ми будували, розширювалися, відкривали нові заклади, щось змінювали, щось створювали заново. Це був період активного масштабування, постійного руху вперед. І цього року нашій мережі виповнюється десять років. Це той момент, коли ми вирішили зробити паузу в розширенні, щоб зосередитися на глибині.
З часом, коли масштаб зростає, увага засновників природно зміщується до нових проєктів. Але зараз для мене настав момент повернутися до людей. Я хочу знову більше працювати з командою, проводити навчання, тренінги, як це було на початку. Бо саме засновники передають цінності, і це критично важливо для розвитку будь-якої організації.
Сьогодні у нас є потужна команда керівників, і моє завдання — сформувати такі ж сильні команди у всіх напрямках. Ми також активно працюємо над інноваційними рішеннями для наших закладів, налагоджуємо цікаві співпраці, впроваджуємо нові ідеї, які робитимуть навчання ще якіснішим. Тому цей рік для нас — це рік усвідомленого розвитку, зміцнення внутрішньої культури та посилення команди.
Приватні школи можуть оперативно реагувати на запити часу, впроваджувати сучасні методики, тестувати нові інструменти та адаптувати найкращі світові практики. Наприклад, ми можемо побачити цікавий досвід за кордоном і вже завтра почати його інтегрувати, покращуючи підхід до навчання.
Крім того, приватна освіта створює здорову конкуренцію, що стимулює розвиток всієї освітньої системи. Державні та приватні школи можуть переймати найкращі рішення одна в одної, що в результаті позитивно впливає на рівень освіти в країні загалом.
Приватна освіта створює здорову конкуренцію, що стимулює розвиток всієї освітньої системи
Яке місце (місто) найбільше вразило вас останнім часом?
Я часто бувала в Будапешті, але нещодавно вперше побувала там з екскурсією разом із дітьми нашої школи. І раптом побачила це місто по-новому. Враження від споруд – просто неймовірне. Хотілося стати, завмерти й просто дивитися.
Я запитала у гіда, звідки вся ця краса, як вдалося зберегти місто таким величним. І відповідь була проста: «Вони ніколи не руйнували своєї історичної спадщин. Вони змогли зберегти свою історичну архітектуру, навіть попри війни та політичні зміни. Вони реставрували, відновлювали, але не руйнували свою культурну спадщину просто тому, що щось стало «неактуальним». У цьому їхній підхід дуже відрізняється від радянського, який передбачав знесення старого заради нового».
Ця думка зачепила мене. Наскільки важливо берегти те, що є справжньою цінністю — архітектуру, мистецтво, історію. Адже саме завдяки цьому можна відчувати зв’язок поколінь, розуміти, хто ми є, і передавати це далі.
Мій улюблений колір — чорний. Це колір елегантності, глибини та стриманої сили. Він завжди доречний, завжди стильний і має в собі щось особливе — одночасно простоту і загадковість.
Якщо про вас колись зніматимуть фільм, який актор міг би ідеально вас зіграти (на вашу думку)?
Можу сказати, на кого я завжди мріяла бути схожою. Це Одрі Хепберн. Для мене вона — втілення грації, краси, справжньої жіночності. Її стиль, її погляд, її легкість і водночас глибина — це те, що захоплює мене найбільше.
Що вас найбільше дратує:
● Непрохані поради● Відверта брехня● Коли невчасно закінчилась улюблена помада
Мене найбільше дратує безвідповідальність і недбалість. Коли щось зроблено абияк, без уваги до деталей, без старання. Я ціную порядок, якість і продуманість у всьому.
Щастя — це не про великі плани чи далекі мрії, а про те, що наповнює тебе в моменті!