спецпроєкт
її історія
Влада Недак
Надавати жінкам України підтримку в часиневизначеності - це те, що важливо тут і зараз!
Влада є директоркою Всеукраїнської жіночої єврейської організації «Проект Кешер в Україні», засновницею благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні», активною українкою, мамою та дружиною. Метою своєї діяльності вона називає розвиток громад, міст, регіонів України через рівність, жіноче лідерство та нетворкінг. І все це вона робить тут і зараз, навіть у найскладніші часи залишаючись в Кривому Розі.
Влада Недак є справжнім прикладом сучасної, сильної та незламної української жінки і ми представляємо Її історію.
її історія
Тетяна Федоренко
Танці з молотком і лопатою на відновленні будинку: реалії українських жінок
В рамках цього проєкту ми знайомимо вас зі звичайними незвичайними українками, якіпопри всі обставини продовжують долати перешкоди та труднощі, розвиваються та розвивають власні проєкти й підтримують інших
Тетяна працює у міграційній службі Чернігівської області, проте після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році їй довелося взяти на себе ще й іншу роботу — громадську. Росіяни тримали Чернігів в облозі 40 днів, а мікрорайон, у якому живе наша героїня, постраждав від обстрілів найбільше, її власний будинок також був частково зруйнований. Щоб допомогти людям отримати необхідну допомогу від донорів, Тетяна разом із декількома сусідами створили благодійний фонд «Єдність Чернігова», який працює задля відновлення мікрорайону і сьогодні.
Тетяна Федоренко знайшла час поспілкуватися з нами, тож представляємо вам Їі історію.
Ваша діяльність відображає вашу ідентичність як жінки, єврейки та феміністки. Як ці три складові формували ваш шлях і впливали на рішення, які ви приймали?
Я взагалі вважаю, що це не просто риси, а справжній фундамент, на якому будуються і моє особисте життя, і моя діяльність. Саме єврейські цінності я поглинала з дитинства — мене виховували на відповідальності та зобов’язаннях перед спільнотою, перед родиною, оточенням. Ну а фемінізм для мене — це виключно про рівні можливості, а не про змагання між чоловіками та жінками. Мені завжди хотілось би бачити в гармонійній пропорції жінок та чоловіків і у владі, і у бізнесі.
Ви очолюєте Всеукраїнську жіночу єврейську організацію «Проект Кешер в Україні» та фонд «Жіночі можливості в Україні». Як ці ініціативи змінюють життя жінок? Які результати вас найбільше надихають?
«Проект Кешер в Україні» — це всеукраїнська жіноча єврейська організація з досвідом роботи у нашій країні вже майже 30 років, яка підтримує жінок у лідерстві, самореалізації, розширенні прав і можливостей, керуючись єврейськими цінностями. Це така більш довгострокова, планова робота, якою ми з року в рік займаємось. А вже на початку повномасштабного вторгнення був зареєстрований фонд «Жіночі можливості в Україні», бо виникла потреба терміново, швидко реагувати на якісь запити, поточні питання як то евакуація, підтримка жінок ліками тощо. А в рамках проекту Кешер це було неможливо робити, тож ми створили фонд.
З часом виникла ідея надання жінкам більш довготривалої підтримки через фонд і ми оголосили конкурс на мінігранти. І усього за 10 днів ми отримали 173 заявки! Коли я читала мотиваційні листи, я була просто вражена тим, наскільки жінки були готові після усіх випробувань, під час війни починати щось нове, вперше чи навіть вдруге з нуля будувати бізнес, втілювати свої ідеї! І от лише за минулий рік ми підтримали майже 150 жіночих бізнесів, а загалом за 3 роки роботи фонду 11 470 жінок отримали пряму допомогу.
У нас працюють навчальні програми для жінок, ми забезпечуємо багатодітних мам ноутбуками для роботи та розвитку, є ініціатива підтримки бізнесів генераторами, сонячними панелями, EcoFlow. Також реалізуємо проєкт «Вело-Форсаж» — надаємо електровелосипеди для медиків та медикинь з прифронтових, деокупованих громад. Вже 270 велосипедів ми передали та мінімум 100 цього року ще плануємо передати.
Як на вас особисто та на вашу діяльність вплинув початок повномасштабного вторгнення в Україну? Що допомогло вам не зупинитися, продовжувати роботу?
Я просто не могла зупинитися, адже після початку повномасштабної війни ми мали продовжувати підтримувати мережу жінок проєкту Кешер — на той момент це було 2500 жінок різної вікової групи в 17 регіонах України (ми маємо 17 осередків в різних областях). Потім ми навіть масштабувалися, розширили команду, відкрили фонд для підтримки жіночих можливостей, проводимо різні підтримуючі зустрічі. Насправді я дуже пишаюсь тим, що нам вдається зростати навіть зараз.
І саме моя робота мене і надихає. Я постійно намагаюсь планувати щось наперед, не зупинятися на досягнутому, думати про стратегії розвитку — це дуже підтримує.
Разом з усіма вашими проєктами, ви також розпочали вести власний подкаст — розкажіть про нього більш детально.
Ідея подкасту виникла з того, що я якось замислилась, наскільки мені цікаво спілкуватися з молодим поколінням (моєму старшому синові 21 рік), скільки в нас спільного та відмінного, наскільки деякі речі ми переживали та переживаємо однаково. От я і подумала, створити подкаст про ці відмінності, про те, чим живе молодь зараз, скільки їм ще доведеться зробити в цій країні, поспілкуватися з молоддю саме нашого міста (Кривого Рогу), а не столиці та великих міст. Було дуже цікаво і я наважилась і на другий сезон про батьківство, а от зараз готуємо і третій вже!
Які найголовніші зміни ви спостерігаєте у ставленні до жіночого бізнесу в Україні після повномасштабного вторгнення? Якими є виклики для жіночого лідерства в нашій країні сьогодні?
Останнім часом зі зрозумілих причин суттєво збільшилась кількість жіночих бізнесів. Але справа не лише в кількості. Жіночі бізнеси стали більш видимими, більш соціально орієнтованими, жінки стали значно сміливішими, більш впевненими. І хоч питання гендеру зараз не стоїть вже так гостро, як раніше, жінки постійно стикаються з гендерними стереотипами; через те, скільки всього зараз впало на жіночі плечі є проблема емоційного вигорання, також залишається питання нерівного доступу до ресурсів. Багато що ще належить зробити!
Як ви поєднуєте активну громадську діяльність із власним життям? Де знаходите сили та натхнення?
По-перше, мене підтримує спорт — я вважаю, що спорт це і дисципліна, і турбота про себе. Нещодавно я відкрила для себе йогу. Для мене взагалі обов’язковою є фізична активність. Я дуже люблю мистецтво, люблю сферу моди, відстежую роботу українських дизайнерів, стилістів. Я малюю, люблю музеї, в нових містах завжди намагаюсь відвідувати театр, різні екскурсі.
Люблю отримувати нові емоції, бо саме вони дають відчуття захвату, запускають в мозку нові процеси та зароджують нові ідеї. І ще — я завжди ділюсь своїми ідеями, проєктами, люблю обговорювати плани, чути зворотний зв'язок/
Що вас найбільше надихає у вашій щоденній роботі? Які моменти дають вам відчуття, що ви робите правильну справу?
Найбільше надихають реальні відгуки від людей, яких ми підтримуємо — їхні слова вдячності, щирі листи подяки. Важливо знати, що наша робота дає відчуття підтримки й допомагає людям не почуватися самотніми. Саме такі справи формують репутацію та підтверджують, що ми на правильному шляху.
Чому ви хочете, щоб вашу історію почули? Чим вона цікава з вашого погляду?
По-перше, у кожного з нас свій шлях і свої випробування, але яким би він не був, важливо йти вперед. На власному прикладі хочу показати, що це можливо робити та при цьому залишатися собою справжньою.
По-друге, не варто думати, що впливовим чи заможним людям легше, що життя до них більш прихильне. У кожного є можливість досягти успіху, розвиватися, втілювати свої плани й допомагати іншим. Я хочу, щоб моя історія це показала і, можливо, стала натхненням для когось.