Image placeholder

інтерв'ю

Вразливість — це суперресурс для креативного лідерства

Інтерв'ю з Аліною Смишляк-Бородою

Illustration

ІНТЕРВ'Ю

Вразливість — це суперресурс для креативного лідерства

Інтерв'ю з Аліною Смишляк-Бородою

Директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech – найбільшої української компанії, що виготовляє їжу для котів і собак під брендами Мяу!, Гав!, CLUB 4 PAWS, Optimeal, є лідером українського ринку та єдиною з українських компаній, що входить у ТОП-50 найбільших petfood виробників світу. Аліна має понад 10 років досвіду у PR, знається на побудові інтегрованих корпоративних комунікацій у сфері FMCG, NGO, виставковому бізнесі, телекомунікаціях, добувній, меблевій сферах. Вона активно займається дослідницькою роботою, є співзасновницею науково-просвітницької історичної платформи SPYS.

На форумі в Києві Аліна поділиться своїм баченням управлінських стратегій, а поки ми поговорили з нею про українські комунікаційні реалії, особливості сімейного бізнесу та про те, чому можна навчитися у котів.

Вітаю! Для початку, розкажіть, будь ласка, як це бути директоркою з управління репутацією та корпоративною соціальною відповідальністю Kormotech у такий складний для країни час? Що змінилось у вашій роботі?

Це завжди дуже відповідально. Ну а зараз це просто відповідально втричі більше. Додалися воєнні ризики, які необхідно враховувати в роботі, відповідальність компанії як частинки української бізнес-дипломатії, що несе українські сенси в світ. Можу сказати, що зараз ми всі стали в рази зібраніші, уважніші, напруженіші, нас всіх можна порівняти із тонкою натягнутою струною, так мені здається.

З якими новими викликами зіткнулися ваша компанія та український бізнес загалом під час війни? Що, окрім, звісно, обстрілів та активних бойових дій, є найскладнішим?
Тут мені важко говорити, адже в компанію Kormotech я прийшла восени 2022 року, тобто вже під час повномасштабної війни. До того я кілька років була, так би мовити, «вільним художником» у комунікаціях, займалась проєктами компаній, з якими раніше співпрацювала як найманий працівник.
Проте, наша компанія завжди була в стані «креативної розтяжки», адже ми завжди мали дуже високі амбіції, круті результати та відверто, асиметричний ресурс у порівнянні із нашими транснаціональними конкурентами, яких все ж залишили позаду. Kormotech — це не супер-пробудована, бюрократизована бізнес-структура, що асоціюється з «успішним успіхом».
Ми мрійники, стартапери, дуже завзяті і, мабуть, саме завдяки цьому нам все вдається. Але це вимагає постійно бути в такій «творчій розтяжці» між зоною комфорту та тою вершиною, якої хочеш сягнути. І мені здається, що для компаній, для людей такого складу криза — це завжди час можливостей, вона мобілізує і змушує генерувати нестандартні рішення. Так, в кризу ми робимо більше та краще. Загалом, наша компанія за більше ніж 20 років пройшла через 4 кризи, які зробили нас сильнішими.
Особисто в мене під час стресу включаються реакції «бий» та «біжи», бийся за своє існування. І більшість колективу у нас емоційно така ж. Звісно, ми з часом відчуємо наслідки цього сьогоднішнього стресу, проте зараз ми всі готові битися, досягати, боротися.
Ну і нам просто не можна здаватися! Адже, якщо раніше наші результати були лише нашими, то зараз усе, що ми робимо асоціюється ще й з іміджем України.

Illustration

Щодо того, як війна вплинула на український бізнес, то об’єктивно — а хіба нам колись було легко за 30+ років трансформації із пострадянської республіки у європейську країну? Тож, радикально для бізнесу нічого не змінилось, просто середовище, контекст, в яких ми діємо, сталі ще складнішими, ще більш непрогнозованими. Проте, бізнесам доводиться весь час підлаштовуватися, враховувати все більше нюансів, ставати більш чесними з собою. Їм, як і всьому суспільству, необхідно нарешті навчитися долати комплекс жертви, переставати експлуатувати тему жалості до себе.
Плюс бізнесам зараз необхідно вчитися використовувати бізнес-дипломатію, культурну, інтелектуальну дипломатію — будь-які види soft power. Особливо зараз, коли ми бачимо кризу традиційних політичних, лобістських, військових інструментів, стає зрозумілим, що soft power продовжує працювати. Це важко, це не дає швидких, помітних результатів, але це працює і це потрібно робити. Бізнесам необхідно весь час нагадувати світу, що у нас йде війна і вона є світовою відповідальністю!

Kormotech позиціонує себе як сімейний бізнес, екосистему, де в центрі — повага до людей і тварин. Розкажіть трохи більше — що мається на увазі? Що це значить для працівників компанії?

Для початку поясню, що таке сімейний бізнес. В Україні, коли говориш «сімейний», то одразу зіштовхуєшся з тим, що негативні конотації ще не подолані. Проте, у світі сімейний бізнес — це бізнес, який передається з покоління в покоління всередині однієї родини, де саме представники родини зберігають вирішальний вплив при прийнятті рішень. Наприклад в Європі є нормальним, коли бізнес сьогодні належить одній родині вже в 6-7, а часом і в 10-му і більше поколінні. В Україні це історія нова, адже у нас через радянський період підприємницька традиція була перервана. Тож зараз українські підприємства переходить максимум у друге-третє покоління власників і культура сімейного бізнесу у нас активно формується.

Такий бізнес має низку переваг перед бізнесом звичайним, бо сімейний характер накладає певний відбиток як на корпоративну, так і на управлінську культуру. Сімейний бізнес не мислить лише категоріями сьогоднішнього прибутку, він замислюється про стійкість, сталість, безпечний трансфер до наступних поколінь, орієнтується на трішки довші горизонти. Крім того, корпоративна культура в сімейних бізнесах органічніша, вона не насаджується згори, вона не є штучною. Люди тут безпечніше себе почувають, вони наче приходять в родину. Здебільшого ще на етапі працевлаштування співробітники відбираються по цінностях і залишаються тут надовго. Багато людей працюють в компанії по 10-15 років, а є й такі, хто з нами з моменту заснування — це 19-20 років.

Якщо ж говорити про повагу — то це у нас записане в сонмі корпоративних цінностей як «fun & respect» (веселощі та повага). Fun, тому, що ми робимо все в радість, в кайф, легко, але «не по приколу», а з повагою як один до одного, так і до партнерів, а також до тварин. Тварини взагалі є нашими головними клієнтами, адже ми працюємо для них. Як каже наш власник: «У нас ніколи не працюватиме людина, яка може копнути кота на вулиці»!

У нас pet friendly офіс, ми з 2012 року розвиваємо в Україну американську традицію, що називається «take dog to the work» (візьми собаку на роботу). В США це один день на рік, коли працівники приходять з чотирилапими в офіс. А у нас можна постійно приходити з песиками або навіть з котами на роботу. Ми трансформували цю традицію у культуру розвитку pet-friendly офісів та громадських просторів і щороку до цього руху долучається більше компаній. Я особисто останнім часом приношу в офіс свого кота)

Українським бізнесам необхідно вчитися бізнес-дипломатіїта активно її використовувати для нагадування світу про наші реалії


Зараз часто можна почути, що фокус на проблемах тварин недоречний, спочатку треба допомогти людям, виграти війну, підтримати армію тощо. Як ви реагуєте на такі твердження?

Ну, по-перше, це один зі стандартних скриптів ботів країни-агресора. По-друге, я не бачу жодної різниці між ставленням людей до тварин або ж до інших людей. Я не знаю жодної людини, яка б погано ставилась до тварин, але любила б людей! Ставлення до тварин, як і ставлення до дітей, до людей похилого віку, до людей з інвалідністю, скажімо — це маркер зрілості.

Кожного разу, коли нас ставлять в рамки дихотомії, розгалуження — допомагати людям чи тваринам — для мене це штучна історія. Ми зараз більше допомагаємо тваринам, бо точно знаємо, як це робити і як це робити якісно. Ніколи не можна допомагати комусь, не враховуючи їхній досвід. Тож ми спрямовуємо наші ресурси туди, де ми дійсно компетентні — а саме, на допомогу тваринам. Причому наші співвласники і компанії - як Kormotech, так і Enzym Group, дуже багато допомагають і ЗСУ, але воліють робити це тихо.

Illustration

Над якими проєктами ви працюєте зараз? Чому приділяєте найбільше часу?
Зараз ми розвиваємо декілька проєктів з допомоги тваринам, і зокрема тваринам, які страждають від наслідків війни. Активно працюємо з темами адопції — це ініціатива Look 4 Paws, також є проєкт цілодобової лінії ветеринарної підтримки та допомоги Optimeal Expert 9100 та школа підвищення кваліфікації ветеринарів Optimeal Expert.
Флагманський проєкт Kormotech називається Save Pets of Ukraine — він концентрується на допомозі тваринам, які постраждали від війни. Через партнерський міжнародний фонд U-Hearts Foundation ми залучаємо кошти та корм від закордонних партнерів і донаторів та розподіляємо їх в Україні через мережу координаторів в регіонах. В рамках проєкту ми працюємо не лише над екстреною допомогою, а намагаємось підвищити спроможність зоозахисної сфери України загалом, хочемо, аби притулки були максимально спрямовані на те, щоб тварина якомога швидше знайшла з їх допомогою нову домівку.
Також ми всіма можливими способами, через різні проєкти намагаємось підвищувати градус уваги іноземців до війни в Україні хоча б через співчуття до тварин, нагадуємо про те, як в Україні страждають тварини та знищується біорізноманіття. Так, наприклад, ми через ініціативу Save Pets of Ukraine підтримали зйомки кіноальманаху «Війна очима тварин» Олега Кохана, відомого українського театрального та кінопродюсера та режисера. Це кілька короткометражних новел, знятих на основі реальних історій співжиття людей і тварин під час повномасштабної війни. У зйомках взяли участь відомі голлівудські та вітчизняні актори, режисери, виконавці, вже зовсім скоро він буде презентований на низці провідних міжнародних кінофестивалів і тоді ми зможемо розказати про цей проєкт більше.

Давайте поговоримо трохи про вас особисто: як ви підзаряджаєтесь? Звідки берете сили, як відновлюєтесь?
Я надзвичайно люблю та тонко відчуваю красу навколишньої природи та наповнююсь від неї енергетично. Також дуже люблю подорожувати, отримувати новий досвід, нові враження. Ну і мої чотирилапі мене дуже підтримують, заряджають!

Розкажіть про ваших домашніх улюбленців.
З радістю! В мене 6 котів. 5 з них зараз живуть в Києві — їх мені допомагає доглядати моя мама, а один живе зі мною у Львові. Останнього звати Антрацит, бо він повністю чорний. Я його підібрала два місяці тому на вулиці. Він надихнув мене на дуже класну креативну ідею, яку Україна та світ ще побачать, і от десь на третю нашу зустріч на вулиці я його забрала додому. А моїх котів у Києві звуть Рись, Аліса, Тьма, Коко Шанель і Тоша. Чотири з них — це “двортер’єри”, як я їх називаю, безпородні, а одна, звісно ж Коко Шанель, абіссінка. Мої коти мене дуже підтримують, дають багато ресурсу. Я в них також вчуся, наприклад, здорових кордонів, вміння отримувати радість від простих речей, бути відповідальною петперенткою. 

Illustration

Ну і до вашого виступу на форумі в Києві: то як черпати ресурс у недосконалості — у двох словах.
Почну з історії: на початку літа я розпочала навчання на курсі «Strategic Leadership»в одному з популярних українських онлайн інститутів. На одній з перших лекцій нам розкрили поняття «лати вразливості». Воно мене одразу вразило своєю простотою та очевидністю з одного боку, а з іншого — воно органічно накладалось на мою особисту історію.
По-перше, я стала директоркою великої команди рік тому. Довгий час я витрачала масу енергії та сил на те, аби відповідати власним упередженням щодо того, що я маю завжди знати відповіді на всі запитання, бути обізнаною та впевненою, «тримати лице». Адже я прийшла до компанії не так давно, стала PR директоркою, очолила команду, наша компанія переживає трансформацію, все змінюється — тобто, викликовість середовища максимальна! А я ж маю бути тут острівцем стабільності. По-друге, кілька місяців тому я пережила велику особисту втрату. До того я все везла на собі, мала все контролювати, боялась відпускати та делегувати, а в один день роздала завдання, не побоялась сказати команді, що я зараз не тягну, мені потрібна допомога. І все вийшло!

І оці аспекти чудово ілюструють той ресурс, що криється за поняттям недосконалості, вразливості. Насправді над цим працювали багато тренерів, психологів, авторів. Вони науково обґрунтували, що попри те, що в токсичній культурі «успішного успіху» вразливість прирівнюється до слабкості, в сучасній теорії креативного лідерства вразливість — це класний ресурс! Бо коли ти не боїшся показати свою слабкість і сказати «я недосконалий», «я цього не знаю» — це є сигналом для твоєї команди, що вони можуть зробити так само, а значить тут безпечно, тут можна інколи бути слабким та вразливим, можна помилятися! І цей геп можна заповнити інноваціями, навчанням, можна сміливо пробувати щось нове. Отака історія.

БЛІЦПИТАННЯ

Топ-5 ваших найулюбленіших активностей (чи лінивостей) для відпочинку

● Читання. Люблю нон-фікшен, наукову літературу (навіть дуже вузькоспеціалізована — філософія, культурологія, історія), художню літературу, поезію, мемуаристику. ● Я це називаю «тюлєнитись» від слова «тюлєнь» :) Тобто — полежати в ліжку до 11.00, із кавою, книжкою, поскролити всі соцмережі та інтернет-магазини, щоб переключити мозок після важкого тижня. ● Приготування їжі та прибирання — звичайні побутові рутини, які класно перемикають на іншу активність і розвантажують мозок, відкривають простір для інсайтів та ідей. ● Природа та усамітнення. З дитинства батьки і бабуся мене кожного дня водили на довгі прогулянки до лісу, лугів та річок, які оточували наше селище — я родом з Полісся, півночі Сумщини. І досі природа мене дуже підзаряджає.● Музика. Інколи 3-4 улюблених композицій в навушниках по дорозі додому достатньо, щоб мінімально відновитись після важкого робочого дня.

Яке ваше найулюбленіше свято?

Час із рідними і близькими людьми — дати і дні тижня не мають значення!

Якби ви перетворились на собаку, то якої породи?

Порода не має значення, харизма та інтелект властиві всім пухнастим. Тож я точно відвоювала б своє місце під сонцем, як в особі «двортер'єра», так і вівчарки-малінуа)))

Якщо про вас колись зніматимуть фільм, який актор міг би ідеально вас зіграти (на вашу думку)?

Ніколь Кідман. Колись прочитала, що один із маркерів професійної майстерності для акторки — вміння грати жінок значно старших свого віку. Мені здається, що Ніколь Кідман має цю суперсилу і дуже велику внутрішню глибину, щоб «розкопати» будь-який характер та історію.

Якби ви могли мати суперсилу, що б ви обрали?● Вміти зупиняти час● Вміти літати● Розуміти мову тварин

Мову тварин я і так розумію :)
Насправді під час тих жахливих рашистських обстрілів, в контексті яких ми живемо, мені б хотілось вміти літати — бо здається часом, що тільки на висоті пташиного польоту можна від них сховатись.
Зупиняти час — теж ідеально, бо дедлайни — моя слабка сторона, і мені кожного першого разу не вистачає 1 години, 1 дня чи 1 тижня, щоб щось встигнути у комфортному режимі :)
А взагалі — хотілось би відчути, як то мати сильні вокальні дані, якби роздавали таланти, я б попросила голос))

Ставлення до тварин, до вразливих груп населення — це маркер зрілості


  • Illustration

    Матеріал підготувала Лада Коваленко

Найближчі заходи

Illustration

Superwoman | Київ

● 24+ спікерів● 700+ учасниць ● Mercure Congress

Детальніше
Illustration

Superwoman | варшава

● 12+ спікерів● 300+ учасниць ● Centrum Kreatywności Targowa

Детальніше
Illustration

Superwoman | одеса

● 12+ спікерів● 300+ учасниць ● Bristol Hotel

Детальніше
Illustration

Superwoman | вінниця

● 12+ спікерів● 300+ учасниць ● Mont Blank

Детальніше

Перший в Україні форум у форматі Women2Women, створений жінками для жінок

ЗАХОДИ

Проект

ФОРУМИ

Отримувати новини

підписатися

© Created by SUPERWOMAN 

All rights Reserved | 2018 - 2023

Перший в Україні форум у форматі Women2Women, створений жінками для жінок

ЗАХОДИ

Проект

ФОРУМИ

Отримувати новини

підписатися

© Created by SUPERWOMAN 

All rights Reserved | 2018 - 2023