інтерв'ю
Я Завжди вважала інтуїцію вищою формою інтелекту
Інтерв'ю з Мариною Авдєєвою
Follow us:
інтерв'ю
Я Завжди вважала інтуїцію вищою формою інтелекту
Інтерв'ю з Мариною Авдєєвою
Follow us:
інтерв'ю
Я Завжди вважала інтуїцію вищою формою інтелекту
Інтерв'ю з Мариною Авдєєвою
Follow us:
Її інтервʼю завжди змістовні, а кожен виступ на сцені готується ретельно, системно та чесно. Вона вважає, що запорука випадкової вдачі - ретельна підготовка і віддає перевагу плануванню дива, а не його очікуванню. Ми зустрілися, що знов звірити годинники та чесно поговорити про життя та бізнес в нашій країні сьогодні. Марина Авдєєва, улюблена спікерка SUPERWOMAN Forum, у нашої відвертій розмові.
Розмовляла Катерина Смотрич
Марина, як часто зараз тобі пригадують фразу про «мочити конкурентів» і як змінилася Марина Авдєєва за 4 останніх роки?
Ну, зараз не так часто, як раніше, але пригадують. Принаймні на всіх бізнес-форумах її від мене чекають як завершальний акорд виступу. Чи не соромно мені за неї сьогодні? – ні, ця фраза була кинута мною в пориві драйву під час інтерв’ю Біг Мані й якби це було зараз, я б теж її повторила. Хоча звісно ж я змінилася під час війні як і всі ми. Стала більш терплячою та лояльною. Розумію, що зараз всім нелегко і не хочу нікого ображати, навіть конкурентів.
Сьогодні ти розвиваєш проєкт Easy Peasy Insurtech. Це – стартап. Розкажи, будь ласка, про нього детальніше, а також про те, як, коли й до кого прийшла ця ідея?
Коли був локдаун, я подумала, а якщо я зроблю таку страховку авто, щоб власник платив за кілометри пробігу, а не за рік - стільки, скільки їздить? І щоб він мав змогу бачити трекінг своїх поїздок, отримувати бонуси за безпечний стиль водіння? Щоб ця страховка була для нього цікавою не тільки з погляду грошей? І щоб зручною – у мобільному додатку? Моя команда підтримала мою ідею. Так народився стартап Easy Peasy Insurtech. На сьогодні це єдиний такий сервіс в Україні та Європі.
Давай ще про ідеї. Ось, наприклад, до тебе прийшла ідея. Ти ще не знаєш чи унікальна вона, але тобі подобається. Які подальші кроки? Що робиш ти?
І ніхто не знає. Для того, щоб зрозуміти, будь-яку ідею треба протестувати. Іноді буває так, що «злітає» щось зовсім неочікуване та навпаки – те, в чому ти була впевнена на всі 100, опиняється що нікому крім тебе не є цінним. До речі, тестування гіпотез – це фундаментальний принцип стартапів.
Чому тебе особисто навчив стартап, які скіли ти із задоволенням перенесла б у системний бізнес консервативних галузей?
О, це моє улюблене)) Вважаю, що принципи великої корпорації смертельні для маленького бізнесу. А от якщо навпаки – то ні! Культура стартапів багато що може дати будь-якій системній компанії. Наприклад MVP (minimum value product). Це коли ти реалізуєш ідею в так званому мінімальному вигляді, а не одразу «по серйозному» - робиш (якомога дешевше) прототип продукту з мінімальним набором функцій, просто щоб запустити швиденько на ринок та глянути, що буде. Цей принцип «Роби дешево та швидко» я забрала до себе в Арсенал Страхування та він не один раз нам допомагав.
Давай ще про ідеї. Ось, наприклад, до тебе прийшла ідея. Ти ще не знаєш чи унікальна вона, але тобі подобається. Які подальші кроки? Що робиш ти?
І ніхто не знає. Для того, щоб зрозуміти, будь-яку ідею треба протестувати. Іноді буває так, що «злітає» щось зовсім неочікуване та навпаки – те, в чому ти була впевнена на всі 100, опиняється що нікому крім тебе не є цінним. До речі, тестування гіпотез – це фундаментальний принцип стартапів.
Завжди вважала інтуїцію вищою формою інтелекту.
Що таке помилка для тебе сьогодні? Та чи згодна ти з твердженням, що якщо помилка не має конкретної ціни, це не помилка, а всього лише інформація?
Люблю метафори, пов’язані зі спортом. Помилка це те, що несподівано віддаляє тебе від результату. І ось ти бачиш, що на п’єдесталі не ти, а твій конкурент. Помилка завжди має конкретну ціну. Добре, якщо вона виражена в грошах. Іноді це час, а час цінніше за гроші.
Як сьогодні себе почуває твій основний бізнес, якщо так коректно висловитись? Чи вдалося вам зберегти команду, філіали, адаптуватися під нові умови та виклики?
Нам вдалося зберегти головніше – нашу команду. Завдяки титанічним зусиллям команди, попри падіння ринку, наприкінці минулого року ми вийшли на довоєнні об’єми бізнесу. Зараз ми працюємо як і раніше по всій території країни, навіть в Запоріжжі, Херсоні та Харкові.
Що таке помилка для тебе сьогодні? Та чи згодна ти з твердженням, що якщо помилка не має конкретної ціни, це не помилка, а всього лише інформація?
Люблю метафори, пов’язані зі спортом. Помилка це те, що несподівано віддаляє тебе від результату. І ось ти бачиш, що на п’єдесталі не ти, а твій конкурент. Помилка завжди має конкретну ціну. Добре, якщо вона виражена в грошах. Іноді це час, а час цінніше за гроші.
До речі, щодо викликів. Який виклик за час повномасштабного вторгнення був наймасштабнішим для бізнесу та для тебе особисто?
Цей виклик був психологічним. Десь за місяць після початку вторгнення ми з партнерами прийняли рішення продовжувати працювати (варіанти були різні, вид «законсервувати бізнес» до «відкрити представництво у Варшаві»). Але це рішення означало, що попри війну, нашим людям треба вийти на роботу. Психологічно це було складно для багатьох. У нас був гібридний режим – онлайн/офлайн деякий час, але все одно відірватися думками від війни та зосередитися на роботи зажадало зусиль від людей та нас, акціонерів. Деякі люди навіть хотіли писати заяви про звільнення – «не має сил навіть думати про роботу», казали вони. А потім ми повертали людей з закордону. Це теж був нелегкий шлях.
Помилка завжди має конкретну ціну. Добре, якщо вона виражена в грошах.
Війна – це страшна трагедія і ми ще дуже довго будемо жити, намагаючись вгамувати біль, залікувати травми, відбудуватися, зберегтися. Війна руйнує життя й створює, як би дико це не звучало, нові ніші та ринки для проактивних людей. Які сфери та ніші у бізнесі ти бачиш актуальними на найближчі 3-5 років в Україні?
Безумовно, це будівництво, адаптація послуг та товарів для ветеранів, медична сфера (в нас усіх вистрілять проблеми зі здоров’ям) та зі специфічних, виробництво зброї та дронів. Думаю, айті-галузь, яка завжди займала багату частку ВВП, теж буде розвиватися. А ще - мода на українських дизайнерів, вважаю Україна буде одягати світ.
Я знаю, що ви як компанія і ти особисто дуже багато та активно донатиш та допомагаєш. Розкажи яким проєктам та зборам допомагаєте і чому саме їм.
Особисто я доначу тим, кого знаю. Їх багато – друзі мого старшого сина, співробітники, що воюють. Компанією ми завжди долучаємось до волонтерських програм United24, ініціатив фонду «Повернись живим», до зборів Притули та Мадяра. Принцип один – донатимо конкретним людям, яким довіряємо особисто.
Війна проявила реальну роль великого, середнього, та й будь-якого бізнесу у державі та її здатності вистояти. Як ти бачиш роль бізнесу у новій країні яку ми будуємо та чому, на твій погляд, поточна вже застаріла та замала. Якщо ти із цією тезою погоджуєшся, звісно.
Сьогодні мало бути просто підприємцем – треба бути патріотом та сміливою людиною. Вважаю, що зараз ми робимо бізнес не заради грошей, а заради держави та її економіки. Бізнес донатить, бізнес створює робочі місця, бізнес не має грантів та будь-якої підтримки вид державі зараз. Але ми патріоти, тому працюємо, всупереч складнощам. В майбутньому очікую, що держава буде для бізнесу, а не бізнес для держави. Держава навчиться створювати привабливі умови для підприємців з всього світу, регулятори навіть складних ринків, таких як мій – фінансовий, будуть спрощувати процедури та запрошувати компанії до країни, політики будуть захищати бізнес-інтереси підприємців, а не ми будемо вигризати свої права. Я очікую навпаки, що держава буде грати велику сприятливу роль для бізнесу.
Як змінилася роль лідера? У бізнесі, соціальній сфері, у будь-яких групах та кластерах. За що ще сьогодні відповідає лідер будь-якої соціальної групи, на твій погляд.
Вважаю, що вчорашній лидер - це лідер групи або кластера, а сьогодні він повинен виховати послідовників та статі лідером для лідерів. Завжди запитую у своєї команди – «Я виховала вас. А кого виховали ви?!» Це такий найвищий лідерський ступінь. А інакше нам не впоратись.
Війна проявила реальну роль великого, середнього, та й будь-якого бізнесу у державі та її здатності вистояти. Як ти бачиш роль бізнесу у новій країні яку ми будуємо та чому, на твій погляд, поточна вже застаріла та замала. Якщо ти із цією тезою погоджуєшся, звісно.
Сьогодні мало бути просто підприємцем – треба бути патріотом та сміливою людиною. Вважаю, що зараз ми робимо бізнес не заради грошей, а заради держави та її економіки. Бізнес донатить, бізнес створює робочі місця, бізнес не має грантів та будь-якої підтримки вид державі зараз. Але ми патріоти, тому працюємо, всупереч складнощам.
Як стартуючи бізнес сьогодні, у тотальній турбулентності, величезної кількості невідомих, неможливості довгостроково прогнозувати, не наробити помилок? Що точно робити не варто?
Треба не боятися наробити помилок, а то взагалі нічого не почнеш. Не варто лізти в те, що потребує багато грошей та в чому ти не розбираєшся. Краще почати зі зрозумілої моделі, наприклад, купити франшизу.
Сьогодні, коли люди виснажені, втомлені та з надтонкою шкірою, в нас, українців, є мінімум пару нагод на день бути розділеними або розділитися. Поїхали/залишилися. За переговори/за вихід на кордони 91 року бодай що. Як нам залишитися єдиними? Як нам не відкрити другий фронт один проти одного у тилу?
Не чіпати один одного. Нікого з нас не вчили переживати війну. Кожен робить це так, як вміє. Хтось фоткається з бокалом біля моря. Хтось виносить напоказ свою депресію на фоні повітряної тривоги. Хтось зовсім мовчить та досі не «висловив позицію». Хто як може, так і живе. Не чіпайте один одного. Це моя особиста «воєнна мудрість».
Про що сьогодні мріє Марина Авдєєва?
Звісно про мир!
Я хочу перестати боятися за дітей, за майбутнє, за мільйон важливих речей, з яких зіткане наше життя.
Я така як всі. І мрію про те ж.
Не чіпайте один одного. Це моя особиста «воєнна мудрість».
Про що ти будеш розповідати на форумі SUPERWOMAN вже 6 квітня?
Про те, як бути щасливою, займаючись улюбленою справою, як не зраджувати себе та навіщо інвестувати у свій головний бізнес-проєкт - себе! Буде відверто!