Спікерка нашого форуму Марина Авдєєва - талановита бізнес-супервумен та мама двох синів. Підприємиця, керуюча акціонерка компанії "Арсенал Страхування", Марина входить до ТОП-100 найуспішніших жінок України за версією видання "Новий Час".

Коли ви зрозуміли, що ваш шлях – бізнес, а не кар'єрні сходи у міжнародній компанії?

А я завжди цього хотіла - мати свою компанію. У мене ж був приклад перед очима – власник компанії, в якій я розпочала свою кар'єру. Він не був ні олігархом, ні мультимільйонером. Він був звичайною людиною, яка почала з нуля. Коли тобі 20, ти шукаєш навколо себе орієнтири. Часто ці орієнтири виявляються далеко поза доступного тобі оточення, десь серед «зірок» чи «сильних світу цього». І з'являється відчуття нереальності — вони надто далекі, щоб до них дістався, наприклад, сьогоднішній студент. Мені пощастило. Я абсолютно точно розуміла, що ось він - реальна людина, у якої вийшло. І зробила те саме. Тільки власним шляхом довелося йти. Він виявився не швидким і не простим. Довелося піти з посади найманого менеджера міжнародної компанії фактично нікуди, «стрибнути з корабля у відкритий океан», як я люблю говорити. Але нічого! Все вийшло.

Як ставитеся до молодих фахівців, так званого покоління Z (народжені після 1995 року)? Кажуть, вони відрізняються креативністю та новаторством, але надто зациклені на собі. Як об'єднувати в команду для досягнення спільних цілей "молодих та перспективних" чи ви за "досвід і зрілість"?

Відмінно ставлюся. Нещодавно отримала резюме, в якому кандидат відповів на запитання «чому хочу працювати саме у вас». Так от, тому, що він розраховує на те, що я буду його ментором, він зможе заробити право бути відзначеним у моїх сторіс в інстаграмі, він отримає підприємницький досвід і незабаром зробить свій стартап. А ще тому, що у нас гарний офіс. Ні слова про гроші. Жодного слова про колектив. Жодного слова про професійні горизонти.
Ці «нові» люди хочуть емоційного лідерства. І вони загалом просто вільніші ніж ми. А тому мешкають за іншими правилами. В них немає лояльності до компанії. Вони не працюють лише за гроші. Їх приваблює світ – великий, цікавий – і він їм здається світом без кордонів. І правильно здається! Утримувати їх старими корпоративними трюками, заснованими на філософії "колективізму" на кшталт «ми разом, ми команда, ми найкращі» – вже не вийде. Тому що сьогодні ми разом, а завтра – ні. І не тому, що компанія стала чимось неугодною, а тому, що «я – вільна людина і світ запропонував мені челендж, а це офігеть як драйвово і гріх його не прийняти!». Так вони міркують.
Тому їм просто потрібно давати не звичайну роботу, а роботу мрії, щоб кожен день був крутим днем ​​життя, повним драйву, нових контактів, залучення в цікаві проекти.